Як впроваджується "Єдине вікно" у світі та чи успішна в цьому Україна?

Автоматизована система інформаційного обміну на митниці, більш відома як "Єдине вікно" (з англ. Single Window), - це важливий інструмент для ефективного проходження процедур під час розмитнення товарів, поліпшення різних видів контролю та посилення безпеки на кордоні. Цю систему продовжують впроваджувати в багатьох країнах світу.

Механізм "Єдине вікно" працює на українських митницях з 2016 року, і за два роки ним почали користуватися вже 80% бізнесу. Ця система дозволила перевести документообіг при розмитненні товарів в онлайн-режим, що значно спростило і зменшило кількість митних процедур. Тепер всі державні органи, що забезпечують контроль за товарами на митній території України, змушені працювати як єдине ціле. І це вже дає позитивний результат.

"Єдине вікно" - це ще й важливий антикорупційний захід в рамках реформи митниці, адже мінімізується людський фактор і зменшуються можливості для "ручного" втручання під час проведення митних процедур.

У різних країнах процес впровадження "Єдиного вікна" відбувався різними темпами та зі своїми особливостями. Ще раз наголошу: якщо в Україні майже за два роки роботи механізму "Єдиного вікна" ним користується уже 80% бізнесу, то Сінгапуру, для прикладу, для повного запровадження "Єдиного вікна" знадобилось три роки, а США - цілих п'ять. Звичайно, в Україні система ще не працює ідеально, і ми постійно моніторимо ці процеси, спілкуємось з усіма зацікавленими сторонами, удосконалюємо механізм, щоб бізнесу було зручніше ним користуватися.

Якщо звернутись до історії впровадження системи у світі, то ще наприкінці 1980-х років саме Сінгапур став однією з перших економік, де почали втілювати механізм "Єдиного вікна". Перша транзакція в системі "Єдине вікно" (у Сінгапурі TradeNet) відбулась 1 січня 1989 року. Зараз TradeNet охоплює 34 контролюючі підрозділи, 100% торгівельних транзакцій обробляється через TradeNet (це близько 9 мільйонів транзакцій на рік), використовується приблизно 2500 компаніями з 8000 користувачами.

Ще один приклад позитивного міжнародного досвіду застосування "Єдиного вікна" - Німеччина і Корея. Тут запровадження цієї системи було ініціативою самого бізнесу. А ось результати: наприклад, в морських портах Гамбургу "Єдине вікно" (Dakosy) запровадили у 2005 році, і це дозволило заощаджувати близько  22,5 млн. євро на рік завдяки скороченню витрат на оплату праці, пов'язаних з виправленням помилок під час підготовки та подання торгових і транспортних документів. А в Республіці Корея, для прикладу, економію коштів з введенням системи "Єдиного вікна" (TradeHub) у 2009 році оцінили у 1.8 мільярдів доларів США. Це знову ж таки відбулось завдяки використанню електронних документів, автоматизації процесів з розмитнення товарів та обміну торгівельною інформацією.

Часто країни також об'єднуються в союзи для гармонізації правил та ефективнішого впровадження "Єдиного вікна". Наприклад,  Кенія і її сусіди - Танзанія, Уганда та Руанда - наразі впроваджують систему і вже зараз ефективно координують роботу з оформлення та відстеження вантажів. Система полегшує обмін даними між країнами Східно-Африканського співтовариства (ЄАК). Обмін даними координують системою відстеження, яка контролює вантаж з пункту відправлення до пункту призначення, уникаючи поломки та крадіжки. Країнам доводиться адаптувати свої системи митного оформлення до нової електронної платформи, що забезпечує безперебійну роботу. Результатом вже стала швидша та ефективніша торгівля, поліпшення бізнес-клімату та впровадження електронного оформлення вантажів.

Таїланд, Малайзія, Сінгапур та Індонезія теж створили союз для гармонізації використання системи "Єдине вікно" між цими країнами (The ASEAN Single Window).

Загалом, "Єдине вікно" можна розрізнювати за способом фінансування: вони можуть повністю підтримуватися державою як у Фінляндії, Швеції та США,  або забезпечуватись коштами приватного сектору, як у Німеччині. Також митниці можуть функціонувати на основі державно-приватного співробітництва (Гонконг,  Китай, Малайзія, Маврикій, Сінгапур). Також, "Єдине вікно" може бути платним (Сінгапур), або безкоштовним (Швеція, Фінляндія, США).

В Україні на сьогодні робота над вдосконаленням механізму "Єдиного вікна" в рамках системної реформи митниці триває. Так, нещодавно було скорочено перелік документів, необхідних для завершення державного контролю. Це спрощує ведення зовнішньоекономічної діяльності і прискорює процес взаємодії підприємств і органів державної влади, які здійснюють ті чи інші види державного контролю.

Світова практика показує, що успішно запровадити та користуватися перевагами «Єдиного вікна» можна у країнах з різним рівнем економічного розвитку. Втім, для цього необхідна політична воля і тісна співпраця між державою, бізнесом та громадянами. Основні стейкхолдери, залучені в роботу "Єдиного вікна", не завжди є готовими до цього, і тому потрібен час для адаптації усіх правил та нововведень. Головне - це йти у заданому напрямку і максимально працювати для налагодження комунікації між контролюючими органами, щоб зробити роботу системи якнайзручнішою для бізнесу. Тож Україна на вірному шляху.

Автор: Радник Міністра фінансів Юрій Драганчук

Категории новостей: 

Добавить комментарий