Бердянська ОДПІ повідомляє

Майже 73,5 мільйонів гривень єдиного внеску сплатили страхувальники Бердянщини та Приморська
Протягом січня – лютого 2018 року страхувальники Берянська та Приморська сплатили 73,5 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 18,1 млн.грн. Про це повідомили в Бердянському управлінні ГУ ДФС в Запорізькій області.
Нагадаємо, роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за ставкою 22%. Також вони зобов’язані формувати та подавати звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам.

Для представників бізнесу, що обрали спрощену систему оподаткування, ставка та терміни перерахування ЄСВ залишилися незмінні – щоквартально за ставкою 22 відсотки від суми нарахованого доходу та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані подати звіт за себе за 2017рік до 1 травня 2018 року.

Позитивна динаміка туристичної привабливості Приазов’я зберігається
Як повідомили в Бердянському управління ГУ ДФС в Запорізькій області, за незмінної ставки збільшення надходжень туристичного збору свідчить про позитивну динаміку туристичної привабливості Бердянська та Приморська, адже туристичний збір - своєрідний індикатор розвитку туризму.
Так, упродовж двох місяців цього року туристичний збір поповнив місцеві скарбниці Бердянська та Бердянського району  на 34,0 тис.грн., Приморська на 0,3 тис.грн., це на 6,7 тис.грн. більше, ніж торік.
Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею) та зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Ставка збору встановлюється органами місцевого самоврядування та на території міста Бердянська та Бердянського району складає 1 відсоток  вартості проживання (за вирахуванням податку на додану вартість) і до вартості не включаються харчування та інші послуги.

Нерухомість Бердянщини поповнила місцевий бюджет на 1616,7 тисяч гривень
З початку 2018 року власники нерухомості Бердянська перерахували до місцевого бюджету 1616,7 тис.грн, що на 206,2%, або на 1088,6 тис.грн більше надходжень за аналогічний період 2017 року.
Безперечним лідером у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено 1431,5 тис.грн, що на 953,4 тис.грн  більше ніж за аналогічний період минулого року.
Внесок платників – фізичних осіб протягом січня-лютого поточного року майже 70,6 тис.грн, що на 54,9 тис.грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

Майже 90 мільйонів сплатили бердянці до місцевого бюджету
За 2 місяці цього року до місцевого бюджету надійшло 89978,6 тис.грн. податків і зборів. Це перевищує минулорічні надходження на 12531,6 тис. гривень.
Основними є надходження податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, єдиного податку. Ці платежі становлять 94,5 відс. сплачених податків.

Бердянська ОДПІ про легалізацію заробітної плати
Такі явища, як зарплата «в конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.
На даний час виплата заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, на жаль, нормою життя. Виплати у «конвертах» стали одною із складових тіньової економіки. Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії.
Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. На жаль, на сьогоднішній день відносини між роботодавцями та найманими працівниками нерідко не відповідають нормам чинного законодавства і це не є секретом для більшості громадян. Деякі роботодавці бажаючи скоротити свої “витрати”, видають частині своїх працівників (навіть без їх відома) заробітну плату готівкою, не відображеною в бухгалтерському обліку, де фактично документально працівник оформлений на півставки, або на 0,25-ставки, тобто відображається заробітна плата нижче встановленої Законом мінімальної. На підставі аналізу щомісячних звітів, поданих платниками, можна сказати, що найнижчий рівень заробітної плати та недотримання керівниками мінімальних гарантій в галузі сільського господарства, торгівлі та супутніх послугах.
Здебільшого проблемним питанням щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, тобто підприємець, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачує доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовує працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи.
Тому хотілося б звернутися до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди! І навіть, коли вам надали таку трудову угоду, запитайте чи зареєстрували вас у Пенсійному фонді та чи перераховують за вас єдиний соціальний внесок. Громадяни, які працюють без укладання трудового договору, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки.
Звертаємо увагу і самих роботодавців, якщо у вас працюють наймані працівники і з ними укладено трудові угоди, то звітуйте вчасно до відповідних органів.
Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску.
Таким чином, офіційне оформлення працевлаштування є, в першу чергу, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату. Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.
І пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в “конверті” – ви маєте досить забезпечене сьогодення, але ризикуєте своїм майбутнім

Як громадянам отримати податкову консультацію
У минулому році до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено зміни щодо порядку надання індивідуальних податкових консультацій. То ж як саме отримати таку консультацію в органі фіскальної служби – роз’яснює в.о. начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко:
- Порядок надання індивідуальних податкових консультацій передбачено нормами статей 52 та 53 ПКУ, якими, зокрема, встановлено строки їх надання, вимоги як до форми запиту на отримання консультацій, так і форму надання консультації, запроваджено Єдиний реєстр консультацій.
Так, податкова консультація – це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Такі консультації бувають двох видів: індивідуальні та узагальнюючі.
Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
Індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства надаються за зверненням платників податків безоплатно протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення.
Такі консультації надаються як в усній, так і в письмовій формі, мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно платниками податків, яким їх надано.
В усній формі індивідуальні консультації надаються контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
У разі виникнення питань щодо отримання усних консультацій громадяни можуть звертатись до Центрів обслуговування платників Бердянської ОДПІ за адресами: м.Бердянськ, пр. Праці, 20, телефон для довідок – 3-84-07 та м. Приморськ, вул. Cоборна, 63, телефон для довідок – 7-35-14.

До уваги платників податків! Податковий календар
Бердянська ОДПІ нагадує, що у середу, 28 березня 2018 року –останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за лютий.

Новини законодавства
ДФС та її територіальні органи мають право проведення планових заходів державного нагляду (контролю)
Статтею 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 №1728-VIII, встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому, ст. 6 Закону №1728-VIII, визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України затверджено «Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 18.12.2017 № 1104.
Зазначеною Постановою КМУ №1104 затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону № 1728, до якого, зокрема, увійшла ДФС та її територіальні органи.
Постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 р. включно (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 23.02.2018 N 38).
Отже, з 23 лютого 2018 року органи, зазначені у Переліку, зокрема, ДФС та її територіальні органи, набувають право проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності
Бердянська ОДПІ повідомляє, що 21.03.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51.
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме:
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту:
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».

Терміни подання звітності з податку на прибуток у 2018 році
Бердянська ОДПІ повідомляє, що з 22.03.2018 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинки реєстрації податкових накладних» (далі – Порядок).
ДФС України відповідно до п.10 Порядку розроблено відповідні проекти критеріїв, які розміщені на офіційному веб-порталі ДФС а саме:
- проект критеріїв ризиковості платників податків (http://sfs.gov.ua/data/material/000/251/331088/dod1.PDF);
- проект критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків (http://sfs.gov.ua/data/material/000/251/331089/dod2.PDF).
Звертаємо увагу, що одним з критерієв ризиковості платника податку є неподання платником податку на прибуток до контролюючого органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України.
Нагадуємо, що відповідно п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 Податкового кодексу України. Фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Податкової декларації з податку на прибуток (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та подається як платниками податку на прибуток, так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями.
З метою мінімізації ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної у ЄРПН під час роботи електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка унеможливлює безпідставне формування податкового кредиту та застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, Головне управління ДФС у Миколаївській області звертається до платників податку на додану вартість з проханням щодо максимального виправлення можливих порушень, пов’язаних з визначеними критеріями ризику, зокрема, щодо обов’язкового подання з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток за відповідні звітні періоди фінансової звітності у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Термін подання фінансової звітності разом з податковою декларацією з податку на прибуток за 2017 рік минув 01.03.2018, тому з метою уникнення непорозумінь між платником та контролюючими органами, радимо переконатися у поданні до державних податкових інспекцій, за місцем своєї реєстрації, фінансової звітності за 2017 рік.
Для платників податку на прибуток, які відповідно до п.137.4 Податкового кодексу України у 2018 році розпочнуть звітувати щоквартально, визначено терміни для подання фінансової звітності разом з податковою декларацією з податку на прибуток:
- за І квартал 2018 року – 10.05.2018;
- за І півріччя 2018 року – 09.08.2018;
- за 9 місяців 2018 року – 09.11.2018;
- за 2018 рік – 01.03.2019.

Роз’яснення законодавства
Оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга?
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 повідомила, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Водночас нагадуємо, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб'єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Чи враховуються кошти, отримані платником податку на прибуток за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування?
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток (далі - платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, які використовуються не за призначенням?
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади. Разом з тим, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Отже, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Обмежень щодо використання або невикористання таких об’єктів нерухомості п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не передбачено.

До уваги платників рентної плати за користування надрами!
Бердянська ОДПІ звертає увагу, що платники рентної плати за користування надрами (далі – Рентна плата), при обчисленні вартості відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини за розрахунковою вартістю, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями ).
При обчисленні податкових зобов’язань з плати за користування надрами у 2018 році платники Рентної плати, що проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин в межах яких виконана:
- не пізніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов’язань з плати, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, для мінеральної сировини, видобутої з таких ділянок надр;
- раніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Інші платники плати за користування надрами, що проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр на етапі геологічного вивчення і, таким чином, не завершили геолого-економічну оцінку запасів ділянки надр, а також платники плати, що проводять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства – 33 відсотки.

Виграш у державну грошову лотерею підлягає оподаткуванню
Бердянська ОДПІ повідомляє платникам податків, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд.IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів. (п.п 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Відповідно до пп.170.6.2 ст.170 ПКУ, податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ - 18 відс. від загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого)  на  користь платників податку та суми утриманого з них податку, що подається ними  до контролюючого органу щоквартально (ф. №1ДФ), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому, у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (п.п 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Звертаємо увагу, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку, у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, отримані у вигляді виграшів та призів, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Крім того, відповідно до п.16 прим.1 підр.10 розд.ХХ ПКУ, доходи, у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Таким чином, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОП – платником єдиного податку
Бердянська ОДПІ повідомляє, що ст.1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-XII) термін зовнішньоекономічна діяльність визначено як діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 №698 «Про підприємництво».
Статтею 4 Закону №959-XII передбачено види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 розділу XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному цією главою.
При цьому п.291.5 ст.291 ПКУ визначає види діяльності, здійснення яких не дає права фізичним особам - підприємцям бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми господарювання.
Тобто, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Щодо відображення у касовій книзі коштів наданої фінансової допомоги
Відповідно до пунктів 6 та 7 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 (далі Положення) фізичні - особи мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одною дня за одним або кількома платіжними документами з суб'єктами господарювання у розмірі до 50 000 гривень.
Платежі понад установлену граничну суму проводяться, зокрема через банки шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Відповідно до статті 1 Закону України «про захист економічної конкуренції» товаром є будь - який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери). Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарською діяльністю визначається діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, установлені Національним банком України вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб’єктів господарювання, предметом яких є будь - які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на фінансову допомогу, збільшення статутного фонду.
Отже, якщо сума фінансової допомоги або внеску поповнення статутного фонду перевищує 50 000 гривень, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер суб’єкта господарювання) можуть скористатися для розрахунків послугами банків шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у даному випадку на поточні рахунки суб’єкта господарювання). Такі кошти не повинні відображатися у касовій книзі суб’єкта господарювання, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.
Звертаємо увагу, що зазначена норма діяла і відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (зі змінами) та Постанови Правління Національного банку України від 05.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (зі змінами), які відповідно до пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 визнано такими, що втратили чинність.

Умови перебування на єдиному податку
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
- діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
- діяльність з управління підприємствами;
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- фізичні особи - нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Коди бюджетної класифікації за якими платник податків сплачує ПДФО
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:
11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;
11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;
11010900 – податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Порядок подання уточненої декларації ФОП на загальній системі оподаткування
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб - підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Сума пені, нарахована платником податку самостійно, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Обсяг доходу перевищив 1 млн. грн. - придбайте касовий апарат
Відповідно до ст.. 296.10 Податкового кодексу України, у разі перевищення платниками єдиного податку – фізичними особами, в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ПКУ не поширено на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231., які застосовують РРО не залежно від обсягу отриманого доходу.
Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п. 292.1 ПКУ). У п. 292.3 ПКУ встановлено, та  вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів із поточного рахунка на поточний рахунок ФОПа або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок ФОПа потреби у використанні РРО не виникає.

Хто може не платити за земельні ділянки
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
До переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв).
При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Увага, новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій!
Бердянська ОДПІ звертає увагу, що наказом від 20.02.2018 № 79 Державна фіскальна служба України затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, та Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена.
Також наведено перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.
Оновлений Реєстр включає 89 РРО дозволених до первинної реєстрації.

Сплата митних платежів при ввезенні транспортних засобів
Відповідно до ст. 74 Митного кодексу України (далі – МКУ) імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
При ввезенні на митну територію України суб’єктами господарювання транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів, гібридних, нових та таких, що були у використанні) (далі – ТЗ) у митному режимі імпорту сплачуються такі митні платежі:
- ввізне мито згідно з частиною першою ст. 286 МКУ за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України» зі змінами і доповненнями. У випадках, встановлених законами України, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита;
- податок на додану вартість (далі – ПДВ) за ставкою, встановленою ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3 ст. 215 ПКУ, при належності транспортних засобів до підакцизних, що визначено ст. 215 ПКУ.
Водночас відповідно до змін, внесених до ПКУ Законом України «Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актiв України щодо забезпечення збалансованостi бюджетних надходжень у 2018 роцi», передбачено тимчасове (на період до 31 грудня 2018 року) звільнення від оподаткування ПДВ (п. 64 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) та акцизним податком (п. 19 підрозд. 5 розд. XX ПКУ) операцій із ввезення на митну територію України ТЗ, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома).
Також ст. 247 МКУ встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених МКУ.
Форма письмового звернення визначена додатком до наказу Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них».
Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого Податковим кодексом
Бердянська ОДПІ нагадує, що недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Якщо вирішили мати справу з алкоголем
Відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом №481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Бюджетні рахунки» та у Державній податковій інспекції за основним місцем обліку.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.
Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом №481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Гарантійний ремонт складної побутової техніки неможливий без фіскального чеку
Бердянська ОДПІ звертається до всіх без винятку суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з нагадуванням про обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Нагадаємо, що зазначена вимога передбачена положеннями пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, то його затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 16.03.2017 №231, яка набрала чинності з 8 травня 2017.
Таким чином, починаючи з цієї дати всі технічно складні побутові товари, що є у цьому переліку, повинні продаватися виключно через касові апарати.
Відзначимо, що такі новації, перш за все, сприяють виведенню з «тіні» ринку побутової техніки та створенню рівних умов для всіх суб’єктів господарювання цього сектору. Крім того, повне декларування платниками всіх отриманих від такого продажу доходів, дозволяє залучити додаткові кошти до бюджету.
Користь від нововведень отримують і споживачі, оскільки вони можуть тепер купувати легальну техніку та за наявності фіскального чека захистити свої права при купівлі неякісного товару.

Узагальнюючі податкові консультації: оприлюднення та наслідки їх застосування
Відповідно до п. п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) узагальнююча податкова консультація – це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
Згідно з п. 52.6 ст. 52 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.
Відповідно до п. 53.1 ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Положення абзацу першого п. 53.1 ст. 53 ПКУ застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
Коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Пунктом п. 53.2 ст. 53 ПКУ визначено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Фізична особа, яка досягла 16-ти років, може зареєструватися ФОП
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 35 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальників або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (ч.4 ст.35 ЦКУ).

Підприємці подають заяву щодо зміни групи єдиного податку особисто або поштою з повідомленням про вручення
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); зміни податкової адреси суб’єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності; зміни видів господарської діяльності; зміни групи та ставки платника єдиного податку.
Затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 № 1675 форма заяви подається для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування.
Фізичні особи – підприємці подають заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Тобто заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відмови від спрощеної системи оподаткування, зміни групи та ставки платника єдиного податку надається особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована.
Зазначена норма передбачена п. 298.1 – п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України, п. 4 «Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.12.2011 №1675.

До уваги платників податку на прибуток!
Як виробникам сільськогосподарської продукції декларувати податок на прибуток за 2017 рік
Підпунктом 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий "особливий" звітний період.
Відповідно до пп. 4 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу ст. 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.
Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції.
Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування "особливого" звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції.
Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.
З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого пп. 137.4.1  ст. 137 Кодексу, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: "виробника сільськогосподарської продукції") з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.
Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017.
Разом з Декларацією платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.
Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 01.03.2018 р. № 6191/7/99-99-15-02-01-17.

Платники єдиного податку при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами діяльності 2016 - 2017 р.р., не сплачують  авансові внески з податку на прибуток
Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 ст. 57 Податкового  кодексу).
Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою 18% покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, чи у вигляді застосування іншої ставки податку (п.п. 57.1. 12  ст. 57 Податкового кодексу у редакції, що діє з 01.01.2018).
Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку відмінено обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.
Тобто, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.
Зазначена норма передбачена п 57.1. 1 ст. 57 Податкового  кодексу України та роз’яснена ІПК ДФС України від 07.02.2018 р. N 517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Система електронного адміністрування ПДВ
Здійснення ДФС автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків
Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117 - 22 березня 2018 року.
Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність:
- критеріям ризиковості платника податку,
- критеріям ризиковості здійснення операцій,
- та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Затверджено порядок зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН
Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.
Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
- номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку розглядаються комісіями контролюючих органів.

Затверджено порядок розгляду комісією ДФС документів у разі зупинення реєстрації податкової накладної
Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.
В такому випадку платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Комісії контролюючих органів складаються:
- з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС),
- з комісії центрального рівня (ДФС).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
Рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії центрального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації  набирають чинності з дня їх прийняття.
Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Податкова накладна: чи буде право для запізнілого відображення у податковому кредиті
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Разом з цим, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

Відображення в декларації з ПДВ коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування
В податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
-   постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
-   покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.
Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.
Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:
- у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
- у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.
Зазначена норма визначена п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Результат річного перерахунку з ПДВ, який невідображений через несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування  в ЄРПН
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п.п. 199.2 - 199.4 ст. 199 Податкового кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у п. 199.1 ст.199 ПКУ.
Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - своєчасної чи із порушенням терміну.
Платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п. 199.1 ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року.
В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні.

Декларування доходів громадян – 2017
Кампанія декларування продовжується: доходи, які підлягають обов’язковому декларуванню
Бердянська ОДПІ нагадує: обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);
- від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 Кодексу);
- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);
- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс);
- у вигляді іноземних доходів (п.п. п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);
- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);
- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу);
- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;
у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу власного легкового автомобіля
Бердянська ОДПІ нагадує: Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об‘єктів рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними  даними).
Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи - до 01 травня 2018 року.
Крім того, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Чи включаються до податкової знижки витрати на лікування?
Відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Однак, пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п.166.3 ст.166 набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 1 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.

Отримували іноземні доходи – подайте декларацію
Усі громадяни, які отримали у 2017 році доходи з-за кордону – спадщину, гонорари, авторські виплати, дивіденди або просто заробітну плату, мають їх задекларувати. При цьому податкову декларацію про майновий стан і доходи вони повинні подати незалежно від того, чи були з цих сум утримані податки.
У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору 1,5%.
Громадяни можуть надіслати декларацію поштою або звернутися до посольства чи консульства. Також вони мають право оформити довіреність своїм близьким в Україні, щоб вони подали декларацію. Або подати її за допомогою електронних засобів он-лайн.
У випадку, коли громадянин вже сплатив податок за тими ставками, які діють в іншій країні, то вона має взяти у податкових органах іноземної держави довідку про сплачені суми і їх буде враховано під час перерахунку в Україні.
Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Детальніше у роз‘ясненні ДФС України, яке розміщено на офіційному порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.19).

Продаєте інвестиційні активи – подайте декларацію про майновий стан і доходи!
Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) на необхідність обов’язкового декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону. Крім того, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
Звертаємо увагу, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Отримав спадщину за нульовою ставкою: що з декларуванням
Бердянська ОДПІ повідомляє, що фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом України (далі – ПКУ) оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).
Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Документи, що підтверджують витрати, дозволені до включення до податкової знижки
Бердянська ОДПІ нагадує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено  п.166.3 ст.166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року – це визначено у п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166ПКУ).
На вимогу територіального органу ДФС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (абз. 2 п. п.«в» п.176.1 ст.176 ПКУ).

Кошти, сплачені за навчання в аспірантурі, можна включити до складу податкової знижки
Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з нормами п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Відповідно до п.1 та п.2 ст.61 Закону України від 01.07. 2014 №1556-VII «Про вищу освіту»  особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва. Пунктами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 визначено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.
Таким чином, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Головне управління ДФС у Запорізькій області
Керівники фіскальної служби регіону взяли участь у черговій сесії Запорізької обласної ради
22 березня відбулося пленарне засідання двадцять першої сесії Запорізької обласної ради. У її роботі взяли участь в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко та начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.
Згідно із регламентом депутати обговорювали бюджетні питання, а також Програму запобігання і протидії корупції в Запорізькій області.
Під час засідання було розглянуто звернення депутатів Запорізької обласної ради до Верховної Ради України щодо непідтримання проекту Закону України від 01.03.2018 реєстр. №8089 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики".
Зокрема, у документі йдеться, що наразі в Україні діє спрощена система оподаткування, обліку та звітності, суттєвою перевагою якої є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу. Її запровадження забезпечило динамічний розвиток малого і середнього підприємництва та стабільні надходження до бюджету.

Автовласники Запорізького регіону поповнили місцеву скарбницю на 1,4 мільйона гривень
За два місяці до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло майже 1,4 мільйона гривень транспортного податку. Це на 386 тисяч або на 39 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, більшість надходжень "автоподатку" забезпечили платники-юридичні особи – понад 1,1 мільйона.
Із загальної суми переважну частину податку сплатили власники елітних автівок м. Запоріжжя – 615 тисяч, Оріхівського та Гуляйпільського районів перерахували 167 тисяч, Мелітопольського та Приазовського районів – 146 тисяч, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 131 тисячу, Бердянського та Приморського районів – 115 тисяч.
Зазначимо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2018 році – це 1 мільйон 396,1 тисячі гривень. Ставка податку встановлена у розмірі 25 тисяч гривень на рік.

Бюджети Запорізької області отримали майже 40 мільйонів акцизного податку
Від продажу підакцизних товарів місцеві скарбниці Запорізького регіону поповнились на 40 мільйонів гривень акцизного податку. Лише за попередній місяць платники перерахували 16,7 мільйона гривень, що майже на мільйон більше, ніж торік.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, акцизний податок з роздрібної торгівлі залишається у розпорядженні органів місцевого самоврядування та є стабільним джерелом надходжень місцевих бюджетів, у тому числі об'єднаних територіальних громад.
Так, найбільші суми цього податку з початку року сплатили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 22 мільйони, Мелітопольського та Приазовського районів – 7,3 мільйона, Бердянського та Приморського районів – 2,6 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – понад 2 мільйони, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 1,8 мільйона тощо.
Нагадаємо, для реалізації у роздріб алкоголю і тютюну підприємцю необхідно мати відповідні ліцензії, які видає фіскальна служба. Вартість дозволу на продаж алкогольних напоїв становить 8 тисяч гривень на рік на кожний електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ – 500 гривень. Плата за ліцензію на торгівлю тютюновими виробами складає 2 тисячі гривень, на території сіл і селищ – 250 гривень на кожне місце торгівлі.

Оновлено план-графік планових перевірок платників податків на 2018 рік
Зазнав змін Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».
Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки самозайнятих осіб» та Розділ ІV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» залишилися без змін.
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html

У фіскальній службі Запорізької області проведено понад півсотні антикорупційних заходів
За два місяці співробітники управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області провели 18 службових перевірок щодо можливих порушень з боку службових осіб фіскальної служби регіону, з яких 15 фактів підтвердились. За їхніми результатами п'ять матеріалів направлено до правоохоронних органів для прийняття рішень згідно із чинним законодавством.
Під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами управління внутрішньої безпеки, одній особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України.
Також з початку року перевірено 35 кандидатів на посади до територіальних органів ДФС у Запорізькій області на предмет виявлення обставин, що можуть перешкоджати їх призначенню. Відмовлено в погодженні одній особі.
Крім того, у трудових колективах служби організовано понад 50 профілактичних заходів, зокрема, бесіди та лекції на антикорупційну тематику.

Запорізькі землекористувачі направили до місцевих бюджетів понад 155 мільйонів гривень
Надходження до місцевих бюджетів Запорізької області від плати за землю склали з початку року понад 155 мільйонів гривень. Це на 5,4 мільйона більше, ніж за два місяці 2017 року.
Майже 90 відсотків платежу забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи, сплативши 138,7 мільйона, що на 4 відсотки більше, ніж торік.
Із загальної суми близько 73 мільйонів надійшло від платників м. Запоріжжя, землекористувачі м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів направили до бюджетів 22 мільйони, Бердянського та Приморського районів – 12 мільйонів, Мелітопольського та Приазовського районів – понад 11 мільйонів.
Плата за землю за обсягами надходжень до бюджетів громад знаходиться на третьому місці, її частка складає 12 відсотків.
Нагадаємо, суб'єкти господарювання-юридичні особи самостійно обчислюють суми податку і подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію. Нарахування фізичним особам проводить фіскальна служба, яка до 1 липня поточного року направляє платникам відповідні податкові повідомлення-рішення.

Представники обласної та міської влади разом із підприємцями розглянули питання упорядкування торгівлі у Запоріжжі
У Запорізькій облдержадміністрації за участю представників органів обласної, міської влади, фіскальної служби Запорізької області та громадських організацій і бізнесу відбулося спільне засідання координаційних рад з питань розвитку підприємництва.
Учасники обговорили заходи із ліквідації несанкціонованої торгівлі та врегулювання правовідносин функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі на території м. Запоріжжя.
Щодо регуляторних актів стосовно розміщення тимчасових споруд для торгівлі в обласному центрі, було зазначено, що вони потребують змін на рівні місцевого самоврядування. Зокрема, представники бізнесу наголосили на необхідності внесення змін до відповідних рішень Запорізької міської ради з метою створення для платників податків сприятливих умов ведення господарської діяльності.
Крім того, члени координаційних ряд розглянули законопроекти, які погіршують стан малого та середнього підприємництва і потребують обговорення.

ДФС України
Підрозділи внутрішньої безпеки ДФС будуть реформовані
На підрозділи внутрішньої безпеки ДФС чекає кардинальне переформатування. Цей процес розпочнеться вже найближчим часом. Таку заяву зробив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Очільник ДФС зазначив, що незабаром буде презентовано Концепцію реформування інституції внутрішньої безпеки, в якій акцент буде зроблено на чіткому розмежуванні функціональних повноважень підрозділу внутрішньої безпеки та уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, який саме і має забезпечити ефективне виконання превентивних функцій.
«Превентивна функція сьогодні діє практично в усіх європейських країнах. Я вважаю правильним створення всіх умов для того, щоб працівник не зміг отримати неправомірну вигоду. Цей уповноважений підрозділ займатиметься цими процесами, виявлятиме ризики, своєчасно на них реагуватиме, даватиме відповідні пропозиції по ротації, зміні напрямків тощо», – розповів Мирослав Продан.
Так званий «воєнізований» підрозділ внутрішньої безпеки буде включатися лише у тих випадках, коли всі можливі заходи по превентивних методах не спрацювали.
«Саме у такий спосіб я сьогодні формую політику на предмет превентивної діяльності. Це ціль по відношенню до нашого персоналу, яка найближчим часом буде реалізована, поряд з системою стимулювання та ефективності оцінки персоналу. Такий підхід сьогодні функціонує в усіх розвинених країнах», – зазначив очільник ДФС.
Як розповів начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Ігор Шкурат, метою Концепції реформування інституції внутрішньої безпеки ДФС є запровадження дієвої системи з відповідними юридично-правовими повноваженнями по виявленню та документуванню корупційних злочинів, скоєних посадовими особами органів доходів і зборів, забезпечення безпеки працівників ДФС, інформаційної безпеки та своєчасне реагування на кібервиклики.
Також пріоритетом діяльності підрозділу внутрішньої безпеки буде оперативно-пошукова діяльність, направлена на своєчасне виявлення співробітників, які схильні до корупційних дій, а їх можливі протиправні наміри будуть локалізуватися профілактичними та адміністративними заходами.

ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів зменшить кількість блокувань податкових накладних
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування ПН значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше ПН проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо ПН не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).
Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:
- відсікаючий;
- контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
- моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;
- перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».
«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість ПН, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість ПН, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», – підкреслив Микола Чмерук.
Так, до «відсікаючих» ознак, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:
- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
- податкове навантаження більше 3%.
«Після цього ПН перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», – зазначив Микола Чмерук.
Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість ПН, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн., наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.
І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.
Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.
«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим ПН. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», – підкреслив посадовець.
Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така ПН буде автоматично зареєстрована», – зазначив Микола Чмерук.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме виключено п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
На виконання п.10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків можливо переглянути за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331089.html

Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням
21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені Державної фіскальної служби України.
З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної фіскальної служби України.
Приклад спам-повідомлення:
«Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.
Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)).
Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».
До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.
Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

В.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з представниками Казначейства США
Напрями покращення системи управління проектами в ДФС обговорювалися під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Казначейства США.
Зокрема, розглядалися результати  роботи місії експерта Казначейства США Дональда Мейнворінга щодо покращення спроможності органів ДФС в сфері підготовки, координації та контролю проектів, яка тривала в ДФС протягом 2 тижнів.
За словами Дональда Мейнворінга, метою місії була допомога ДФС у створенні єдиної рамкової структури управління проектами, що збігається із завданням ДФС із впровадження стратегічних ініціативи розвитку служби до 2020 року. Реалізація цих стратегічних ініціатив сприятиме кардинальним змінам та зрушенням у діяльності фіскальної служби.  Тому напрацьовані рекомендації дозволять значним чином посилити роботу з розбудови спроможності належного проектного менеджменту.
Він також підкреслив, що в ДФС вже склалася атмосфера і готовність до того, щоб почати працювати більш ефективно.  
Експерт зауважив, що напрацьований перелік стратегічних ініціатив започатковує процес управління змінами у відомстві і, відповідно, доцільно до розроблених ініціатив запропонувати механізм їх реалізації – проектний менеджмент (управлінням проектами).
Очільник ДФС обговорив з експертами концепцію побудови проектної команди ДФС та питання залучення функціональних підрозділів до процесу управління проектами.
«Взаємодія ДФС з Казначейством США, яка триває вже не один рік, вже має змістовні та позитивні результати», - підкреслив Мирослав Продан.
У створенні ефективної системи управління проектами першим кроком стане розробка та затвердження Посібника з управління проектами, який міститиме нові процедури, порядки, шаблони документів. Його метою є запровадження стандартизованих, однакових для всіх підходів з управління проектами в ДФС.

ДФС та МОМ відкривають нові можливості для співпраці у сфері управління кордонами
Меморандум про співробітництво між Державною фіскальною службою України та Міжнародною організацією з міграції підписали сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та Голова Представництва МОМ в Україні Томас Лотар Вайс.
Підписаний документ закріпив розпочату співпрацю двох організацій у сфері інтегрованого управління кордонами, яка вже має позитивні результати щодо реалізації спільних проектів.
 «Меморандум не тільки закріплює наші спільні напрацювання за останні роки, але й відкриває нові можливості для співпраці у сфері управління кордонами. Зокрема, у напрямі підвищення кваліфікації працівників митних органів, розвитку митної інфраструктури, у першу чергу, пунктів пропуску, та оснащення митних органів сучасними технічними засобами митного контролю», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
Очліьник ДФС також відзначив успішні кроки ДФС та МОМ в реалізації великомасштабних інфраструктурних проектів. Так, 19 грудня 2017 року започатковано спільний контроль в пункті пропуску «Паланка» та представлено прогрес з реалізації проекту з будівництва спільно керованого пункту пропуску «Паланка».
6 лютого 2018 року у Кишиневі відбулося офіційне представлення проекту «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдовському кордоні», який спрямований на реконструкцію та будівництво відповідно пунктів пропуску «Рені» та «Кучурган». Зі свого боку ДФС подано до МОМ всі документи, необхідні для реєстрації проекту в Мінекономіки України.
За результатами 2-засідання Керівної ради, яке відбулося 19 лютого 2018 року, завершено підготовку тендерної документації для проведення закупівлі проекту будівництва системи відеоконтролю в пункті пропуску «Нові Яриловичі».
«Такий перелік заходів, які ми провели за короткий проміжок часу, свідчить про динамізм наших відносин та синхронність дій, що дозволяє дотримуватися графіку реалізації спільних проектів і планувати наступні заходи», – наголосив Мирослав Подан.
Позитивні результати співпраці двох організацій відзначив і Томас Лотар Вайс. За його словами, підписання Меморандуму є логічним кроком в удосконаленні співробітництва, який надає легальні юридичні рамки такої співпраці та дозволить розширити його в майбутньому. Крім того, Томас Лотар Вайс наголосив на великій зацікавленості ДФС у раціоналізації співробітництва з метою переведення його у більш практичну площину, а це, за його словами, відповідає філософії МОМ.
Відповідно до укладеного меморандуму ДФС та МОМ співпрацюватимуть в питаннях модернізації митниць України, спрощення формальностей при перетині кордону, гармонізації процедур перетну кордону та їх адаптації до кращих практик ЄС, посилення міжвідомчого співробітництва в сфері управління кордонами.
Меморандумом передбачено проведення регулярних консультацій щодо участі у модернізації митниці України, розроблення вдосконалених процедур і практичної методології для фіскальної служби, організація засідання робочих груп, тренінгів, семінарів та навчальних, визначення потреб у підготовці, обладнанні та інфраструктурі і рішення для задоволення таких потреб.

Великий бізнес підтримав Стратегічні ініціативи розвитку служби до 2020 року
Презентовані ДФС Стратегічні напрями розвитку до 2020 року були підтримані членами Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС під час чергового засідання, що відбулося 22 березня в ДФС.
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, у розробленій стратегії викладено бачення ДФС щодо змін, які необхідно впровадити в службі для забезпечення її якісного функціонування.
«Щодо реформування Державної фіскальної служби було дуже багато дискусій та спекулювань. Ми відійшли від цього, даючи змогу нашим законодавцям вирішувати це питання. І поки це триває ми визначили для себе стратегічні пріоритети нашої роботи на 2018 - 2020 роки, які можна зробити без зайвих слів чи  змін глобальних процесів», – зазначив Мирослав Продан.
Як розповів очільник ДФС, для визначення об’єктивної та незаангажованої оцінки діяльності служби була запрошена незалежна місія TADAT, яка використовується МВФ для визначення клімату, який сьогодні існує в податкових органах. Місія два тижні працювала в ДФС і вже на наступному тижні надасть фінальний звіт своєї роботи. Однак, вже за попередніми висновками TADAT, процеси, які сьогодні функціонують в ДФС, є зовсім не критичними як це прийнято вважати.
Перші висновки місії були також враховані під час доопрацювання стратегічних ініціатив.
У стратегії викладені основні напрями, за якими ДФС працюватиме протягом найближчих трьох років. Одним з них є продовження автоматизації всіх внутрішніх процедур діяльності ДФС.
«Я переконаний, що чим більше ми запроваджуємо електронних сервісів, тим менша кількість наших співробітників потрапляє під дію закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Це абсолютно пропорційні величини. Чим менше людський фактор впливає на будь-які адміністративні процеси, тим менше спокуси для працівників», – наголосив Мирослав Продан.
У рамках цього напряму особлива увага приділятиметься продовженню розбудови сучасної стабільної та захищеної ІТ-структури, зокрема, побудові комплексної системи захисту інформації. Також здійснюватимуться і заходи щодо розвитку митної інфраструктури – оснащення пунктів пропуску, митних складів, терміналів, місць митного оформлення відповідно до визначених стандартів і створення механізмів захисту та належного функціонування інфраструктури та обладнання.
Серед пріоритетів також митне і прикордонне співробітництво. Так, за словами очільника ДФС, протягом двох остання років було чимало зроблено для того, щоб Україна повернулася в міжнародну спільноту і особливо – інтегрувалася в митне суспільство.
«Робота митниці не може бути ефективною без взаємодії із митними органами інших країн. Без такого співробітництва митниця не може існувати. Адже боротьба з контрабандою, незаконним переміщенням товарів не може бути дієвою без залучення суміжної країни на кордоні, без спільних заходів. Саме тому цей напрям роботи для нас є дуже важливим», – підкреслив Мирослав Продан.
Загалом стратегія передбачає 9 основних ініціатив, по кожній з яких чітко викладені цілі їх реалізації. Серед них – розвиток сервісів, добровільність сплати податків, ефективне адміністрування податків, зборів та митних платежів, персонал  тощо.
За словами Мирослава Продана, заплановані завдання на 2018 рік вже практично виконано на 30%.

Електронні сервіси ДФС
Платникам податків Бердянської ОДПІ розповіли про Електронний кабінет
Про подання звітності засобами Електронного кабінету розповідає начальник відділу обслуговування платників Бердянської ОДПІ Анжела Невровська:
- Для початку необхідно в приватній частині (особистому кабінеті) вибрати режим «Введення звітності», який надає користувачу можливість створити, редагувати, підписати та надіслати звітність до контролюючих органів.
У режимі «Введення звітності» в панелі навігації необхідно обрати відповідний фільтр, а саме: Рік, Період та Тип форми. За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів за відповідний звітний період. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами - роком та місяцем.
Посадовець звертає увагу, що вибраний період «Рік 2017 період грудень» означає, що для перегляду і створення доступні форми щомісячної звітності за грудень 2017 року, квартальної за 4-й квартал 2017 року і річної за 2017 рік.
Із запропонованого переліку форм, необхідно вибрати саме ту форму звітності, яка безпосередньо відповідає необхідному звітному періоду.
Також, в Електронному кабінеті кожен платник податків має можливість переглянути раніше подану податкову, пенсійну та статистичну звітності до ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Для перегляду переліку всіх типів звітів, поданих за рік, слід обрати відповідний рік та значення «Всі» у фільтрі вибору місця. Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним кліком лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.
Крім того, в Електронному кабінеті можна перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, ознайомитись з Реєстром неприбуткових установ та організацій, а також, можна подати Декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді.

Необхідно дізнатися про суми отриманих власних доходів? Скористуйтеся можливостями Електронного кабінету платника!
Бердянська ОДПІ нагадує, що з початку року триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році.
В умовах сьогодення ви легко можете отримати інформацію про власні нараховані та отримані минулорічні доходи сучасними засобами Інтернет.
З метою оперативного та зручного отримання інформації про власні доходи фізичних осіб, в Електронному кабінеті платника ДФС України функціонують наступні сервіси:
«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Сервіс створено для отримання відомостей про власні доходи виключно в електронному вигляді. Для цього фізичній особі необхідно скористатися електронним цифровим підписом (ЕЦП). В розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит (F13018).
Запит для отримання відомостей про доходи формується фізичними особами – платниками податків для одержання інформації виключно про власні доходи. Оскільки зазначена інформація є конфіденціальною.
В інспекції звертають увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються поквартально, а відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
«Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді».
Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді.
Тож, шановні громадяни та платники податків, запрошуємо вас скористатися можливостями Електронного кабінету. А зробити це ви можете швидко та зручно, не виходячи з офісу або власної оселі.

 

Категории новостей: 

Добавить комментарий