Бердянська ОДПІ повідомляє: Малеча знає куди йдуть сплачені податки

Продовжується співпраця бердянських податківців з колективом дитячого навчального закладу «Пізнайко». Нещодавно відбулося чергове заняття на економічну тему: «Чарівна квіточка від гнома Економа», на яке були запрошені начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова та завідувач сектору організації роботи Бердянської ОДПІ Інна Іорданова-ДавІдянц. Податківців радо й щиро зустрічали діти старшої групи  «Веселка».
На своєму занятті з економіки діти не тільки відповідали на запитання гнома Економа, але й вирішували економічні завдання. Маленькі бердянці показали свої знання щодо таких важливих понять, як «товар», «обмін», «дохід», «бережливість», «реклама», «гроші», «витрати», «податки». Знають маленькі «пізнайчата», що за свій труд працівники отримують заробітну плату, а частина цих грошей перераховується до бюджету у вигляді податків.

Дивували малюки дорослих своїм розумінням того, для чого так необхідні сплачені податки державі. Знають ці розумники, що сплачені податки йдуть на заробітну плату працівників бюджетної сфери, на пенсії та стипендії, на безкоштовне навчання та лікування, на підтримку боєздатності армії.
Приємно, що колектив дитячого садочку «Пізнайко» не зупиняється на досягнутому та вкотре продемонструвало небайдужість та завзятість педагогічного колективу в економічному вихованні маленьких бердянців.
Звичайно, цей захід не залишив байдужими і запрошених гостей, то від них діти отримали щирі слова подяки та корисні подарунки.
Звертаючись до вихователів та адміністрації садочку Оксана Федорова подякувала їм за те, що навчають дітей  азам економіки та підприємництва, навчають як бути успішними в справах та використовувати ці знання в життєвих ситуаціях, щоб стати в майбутньому повноцінними громадянами нашого суспільства. Як підкреслила податківець, саме такі заняття формують світогляд дитини та податкову культуру молодшого покоління. Адже від підростаючого покоління залежить благополуччя нашої країни в майбутньому. Саме з таких «пізнайчат» виростуть сумлінні платники податків, які побудують державу на принципах цивілізованого суспільства, коли всі платять податки сумлінно та добровільно.

Надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб за результатами двох місяців перевищили  68  мільйонів гривень
Традиційно найбільшим джерелом наповнення місцевого бюджету серед податкових платежів є податок на доходи фізичних осіб.
За словами начальника Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Оксани Федорової, за два місяці поточного року завдяки бердянським платникам та приморчанам до зведеного бюджету надійшло 68,3 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого податку на 11,1 мільйонів гривень перевищує показник аналогічного періоду 2017 року.
З цієї суми 51,2 мільйона гривень спрямовано до місцевого бюджету, що на 8,3 мільйони гривень більше ніж надходження у минулому році.
Державний бюджет поповнився на 17,1 мільйонів гривень отриманих від податку на доходи фізичних осіб та на  2,8 мільйона гривень більше ніж торік.

Більше 5 мільйонів гривень військового збору сплатили платники Бердянщини на допомогу армії
За два місяці цього року від платників податків Бердянської ОДПІ та Приморського відділення до Державного бюджету надійшло 5,2 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 1,1 мільйон гривень - повідомила начальник Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.
Нагадуємо, що ставка по військовому збору не змінилася і становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Переваги подання звітності електронкою
Подання податкової звітності в електронному вигляді має багато суттєвих переваг для платників податків.
Зокрема, платники економлять свій час, а також власні кошти на придбання бланків звітних документів; уникають черг при поданні звітності, оскільки достатньо її лише сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм та передати через мережу Інтернет до податкової; отримають гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок; суттєво скорочують терміни проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку; оперативне оновлення форматів документів (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів). Вони можуть отримати інформацію щодо стану розрахунків стосовно сплати податків та заборгованості перед бюджетом (податковий орган щомісячно висилає повідомлення про наявну заборгованість перед бюджетом), а також підтвердження доставки звітності (податковий орган висилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку).
До слова, як повідомила виконуюча обов’язки начальника  Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко, лише за перші два місяці 2018 року прийнято 24055 документи податкової звітності та звітності з єдиного внеску (звітності по ЄСВ –  8205 документів). Більш як 74,6 % отриманої звітності  прийнято засобами телекомунікаційного зв’язку, у тому числі 35,8 % з використанням Електронного кабінету платника.
Для подання звітності електронно на веб-порталі ДФС функціонує сервіс «Електронний кабінет платника». Аби почати ним користуватись, потрібно зайти за посиланням cabinet.sfs.gov.ua та в приватній частині (особистому кабінеті) вибрати режим «Введення звітності», який надає користувачу можливість створити, редагувати, підписати та надіслати звітність до контролюючих органів.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.
У Центрі обслуговування платників Бердянської ОДПІ можна отримати практичну допомогу щодо електронного заповнення звітності. Телефон для довідок: (06153) 3-84-06.

Новини законодавства

Затверджено нові порядки з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних
Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:
· Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
· Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
· Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:
* постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;
* постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.

Корективи трансфертного ціноутворення від ДФС
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення повідомила.
Так, з 1 січня 208 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Основними змінами якого є, зокрема, питання щодо трансфертного ціноутворення.
Законодавець вніс корективи щодо визначення нових суб’єктів контролю за трансфертним ціноутворенням, прописав нові критерії визначення осіб пов’язаними. Юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа.
Також визначено нові критерії формування переліку держав (територій), операції із резидентами яких визнаються контрольованими, оновлення передбачило також отримання податкової інформації під час зустрічних звірок, визначено строк зберігання документів щодо контрольованих операцій, вдосконалено процедури попереднього узгодження ціноутворення тощо.
Детально про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-02-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення».

Основні зміни системи інформаційного обміну «єдине вікно»
Після запровадження в українських митницях «єдиного вікна» з 1 серпня 2016 року Мінфін здійснював постійний контроль за його функціонуванням та поступово збільшував можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення.
Для подальшого розвитку і функціонування системи інформаційного обміну «єдине вікно» розроблено низку змін до згаданої системи:
- поширення дії «єдиного вікна» на операції з переміщення товарів в абсолютно всіх митних режимах (наразі це тільки імпорт та експорт), а також на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (наразі тільки на обмежене коло митних декларацій при імпорті та експорті);
- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
- скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин;
- зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24-х до 4-х годин.
Обов’язкове застосування Порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» з 1 лютого 2018 року надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниць в частині часу виконання відповідних формальностей.

Декларування доходів громадян -2017

Платникам податків, які виїжджають за кордон на ПМП, необхідно подати декларацію
Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) не пізніше  60 днів до виїзду за кордон.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про відсутність податкових зобов'язань. Довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Звертаємо увагу, згідно із п.63.5 ст.63 ПКУ всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Отже, громадянин України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні і здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний подати Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

 

Прописка в одному місці, а доходи в іншому: куди подавати Декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі?
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати податкову декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Сума щомісячного грошового утримання, отримана згідно договору про довічне утримання, підлягає декларуванню
Ст.744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).
З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п.164.1.1 та п.п.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Платник ПДФО, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Отже, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами, а також сплатити ПДФО з таких доходів.

Декларування доходів держслужбовців - про електронний цифровий підпис
Бердянська ОДПІ звертає увагу:  Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#192 повідомив наступне.
Відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненнями, починаючи з 1 січня до 1 квітня особи зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону (далі – суб’єкти декларування), зобов’язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Тож, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП рекомендуємо завчасно звернутися до АЦСК ІДД ДФС.
Додатково повідомляємо: для початку заповнення вказаної декларації необхідно перейти на веб-портал НАЗК та авторизуватись за допомогою особистого ключа ЕЦП (файл Key-6.dat) і ввести актуальну адресу електронної поштової скриньки (бажано використовувати поштові скриньки доменних зон «ua», «net» або «com»). Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розміщено на веб-сайті НАЗК.
«Рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій» та «Рекомендації до чергового етапу електронного декларування» розміщено на веб-сайті НАЗК у розділі «Декларування».
Довідкові служби НАЗК:
Довідка щодо заповнення декларацій: +38 (044) 200-08-29.
Технічна допомога: +38 (044) 200-06-94, support@nazk.gov.ua.

Особливості кампанії декларування у 2018 році
Декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: осіб, які зобов’язані подавати річну декларацію, та осіб, які мають право подати декларацію добровільно.
З 1 січня 2018 року застосовується нова форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №556 (далі – Наказ №556). Наказом №556 впроваджено зміни законодавства щодо:
- реалізації права фізичними особами – підприємцям  (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат;
- визначення останнього базового податкового (звітного) періоду для фізичних осіб - підприємців, якими проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
- реалізації права на сплату сум податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.
Враховуючи вищезазначені зміни, в податковій декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення для декларацій за 2018 рік не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.
Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ ІІ), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат.
Розділ ІІ декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Разом з тим, платник податків разом з декларацією повинен надати заяву довільної форми, про що здійснюється відмітка у розділі «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)» декларації.

Податкова знижка: коли не враховано усі витрати
Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п. п. 166.1.1 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п. п. 166.4.3 ПКУ).

 

 

Роз’яснення законодавства

Легалізація заробітної плати – основа стабільного майбутнього
Актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці.
Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату „в конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Шановні громадяни!  Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.
Шановні працедавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату.
Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

Обставини для арешту майна
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ
Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років, податок сплачується не повністю
Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Чи необхідно фізичним особам-підприємцям, які є власниками перукарень, кафе, мийок автомобілів подавати Декларацію з рентної плати за водокористування у 2018 році
Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 1 січня 2018 року до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:
обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу від 06 червня 1995 року N 213/95-ВР, із змінами та доповненнями, водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).
Таким чином, з 1 січня 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно з договором на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подають декларації разом з Додатком (ами) 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.
За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.

Працівнику надано поворотну фінансову допомогу. Які наслідки, якщо її повернення буде здійснено в негрошовій формі?
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Зокрема, ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 533 ЦКУ грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

 

 

Щодо нарахування лікарняних працівникам підприємства
Працівник підприємства надав листок непрацездатності, чи проводити нарахування лікарняного?
Згідно з абзацом другим п.1 частини першої ст.4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, у станови та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст.6 Закону про ЄСВ).
Відповідно до частини другої ст.9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок.
Водночас єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст.7 Закону про ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст.7 цього Закону).
Отже, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок є обов’язком платника. Тобто юридична особа зобов’язана провести нарахування за листком непрацездатності (в тому числі нарахування єдиного внеску на суму за дні тимчасової непрацездатності працівника) в тому місяці, в якому працівником надано такий листок.

Оподаткування добових витрат у 2018 році
Згідно з підпунктом 170.9.1 пунктом 170.4 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до оподаткованого доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку і таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) рику, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
З 01.01.18 мінімальна зарплата встановлена на рівні 3723 грн. (ст..8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 №2246-VIІІ), тобто максимальний розмір неоподатковуваних добових витрат у 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн. за добу.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 № 98 зі змінами.
Так, сума добових на території України для таких категорій фізичних осіб встановлюється у межах 60 грн.

Визначення розміру орендної плати
Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).
Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.

Коли платити єдиний податок за 2018
Бердянська ОДПІ нагадує, що строки сплати єдиного податку визначені ст.295 Податкового кодексу України. Так для підприємців першої та другої груп - нe пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому, якщо 20 число випаде на вихідний або святковий день, то сплатити єдиний податок необхідно у попередній робочий день.
Таким чином, маємо такі терміни сплати єдиного податку за кожен конкретний місяць: 19 січня, 20 лютого, 20 березня, 20 квітня, 18 травня, 20 червня, 20 липня, 20 серпня, 20 вересня, 19 жовтня, 20 листопада, 20 грудня.
Для підприємців та підприємств 3 групи податку строк сплати настає через 50 днів після закінчення кожного кварталу. Це за чотири квартали цього року відповідно 18 травня, 17 серпня, 19 листопада 2018 та 19 лютого 2019 року.

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?
Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік
Бердянська ОДПІ повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 01.03.2018 № 6191/7/99-99-15-02-01-17 "Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік" повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток підприємств у зв’язку із змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  Законами  України від 20 грудня 2016 року № 1795 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21 грудня 2016 року № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для суб’єктів літакобудування
Законом № 2245 внесено зміни до п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування  поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон № 2660).
За попередньою редакцією Кодексу пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Слід відмітити, що п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.
Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст. 2 Закону № 2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 476 (далі – Порядок).
 Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року № 405 (із змінами).
Відповідно до п. 4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.
При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.
Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:
науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;
створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;
збільшення обсягу виробництва;
запровадження новітніх технологій.
Більш детально напрями використання вивільнених коштів та  розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п. 6 Порядку.
Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:
на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до Кодексу;
у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;
у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до Кодексу.
Згідно із п. 9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.
Слід зазначити, що наразі не затверджено нову форму Звіту про цільове використання вивільнених коштів, пов’язаних із звільненням від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування.
Водночас відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене вище, підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст. 2 Закону № 2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 № 1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).
Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року.
У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником № 85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 Кодексу).
Отже, відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.
 Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції
Підпунктом 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.
У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за № 642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».
Відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу ст. 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.
Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що  починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.
З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.
Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.
При цьому якщо у минулих роках платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.
До Декларації платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п. 46.4 ст. 46 Кодексу, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.
У разі самостійного виправлення помилок та подання платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "Надходження ПДВ у Запорізькому регіоні перевищили півмільярда гривень"
За два місяці 2018 року суб'єкти господарювання сплатили до державного бюджету 523 мільйони гривень податку на додану вартість (без врахування даних великих платників податків, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Говорячи про надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко повідомила, що порівняно з минулорічними показники збільшились на 136 мільйонів або на 35 відсотків.
З початку року запорізькі платники задекларували зростання обсягів поставок майже на 4 мільярди гривень, відтак нарахування на оподатковувані операції підвищились на 132,4 мільйона. Лише у лютому сплата ПДВ з вироблених в Україні товарів склала близько 200 мільйонів, що перевищує результати аналогічного періоду минулого року на 77 мільйонів.
Найбільші надходження до державної скарбниці у січні-лютому забезпечили підприємства та підприємці обласного центру, які перерахували більш ніж 300 мільйонів гривень ПДВ, що на 112 мільйонів більше, ніж торік. Платники Мелітопольського та Приазовського районів направили майже 42 мільйони, Бердянського та Приморського районів – 38 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 32 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 25,4 мільйона тощо.
Усього в Запорізькій області на обліку перебуває 8,9 тисячі платників ПДВ – юридичних та майже тисяча фізичних осіб.

Юліана Козаченко: "З доходів запоріжців до бюджету надійшло понад 75 мільйонів військового збору"
За два місяці поточного року з доходів запорізьких платників податків сплачено понад 75 мільйонів гривень військового збору. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень відрахувань до відповідного періоду минулого року збільшився майже на 19 мільйонів або на 33,5 відсотка. Лише у лютому держбюджет отримав 40,5 мільйона, що перевищує минулорічні надходження на 10,5 мільйона.
Керівник фіскальної служби регіону зазначила, що зростання надходжень відбулося завдяки підвищенню мінімальних зарплат та роботі органів ДФС з розширення кола платників, а також легалізації трудових доходів запоріжців.
Переважну частину платежу забезпечили суб'єкти господарювання та мешканці м. Запоріжжя – 40,2 мільйона або 53 відсотки від загальної суми, платники м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів перерахували майже 9 мільйонів, Мелітопольщини та Приазов'я – понад 7,2 мільйона, Пологівського, Більмацького, Розівського, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 7 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – 5,2 мільйона.
Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка. Він сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємства забезпечили до бюджетів майже 71 мільйон гривень "екоподатку"
На реалізацію програм із поліпшення екологічної ситуації запорізькі платники направили з початку року 71 мільйон гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження екологічного податку порівняно з минулорічними зросли на 14,8 мільйона.
Від загальної суми близько 39 мільйонів надійшло до місцевих бюджетів, це на 8 мільйонів більше, ніж торік. До державного бюджету сплачено 32 мільйони, що на 6,7 мільйона перевищує дані січня-лютого 2017 року.
Лідери з наповнення бюджету "екоподатком" – підприємства м. Енергодар, які забезпечили 57,7 мільйона, платники Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів спрямували до скарбниць майже 6,2 мільйона, м. Запоріжжя – більш ніж 4 мільйони, Мелітопольського та Приазовського районів – 855 тисяч тощо.
У поточному році у Запорізькій області понад 2,7 тисячі підприємств під час своєї діяльності здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують, утворюють чи зберігають радіоактивні відходи та є платниками екологічного податку.

У Запоріжжі припинено діяльність конвертаційного центру, який працював для декількох областей
Співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Запорізькій області спільно із працівниками СБУ під процесуальним керівництвом прокуратури ліквідували конвертаційний центр, діяльність якого поширювалась на територію регіону, а також міст Харкова, Києва, Дніпра, Одеси та Миколаєва.
У рамках розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 205 КК України оперативники викрили злочинне угруповання, члени якого надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з мінімізації сплати податків шляхом переводу безготівкових коштів в готівку, безпідставного формування ПДВ та подальшої легалізації грошових коштів.
Для прикриття своєї протиправної діяльності фігуранти зареєстрували на підконтрольних осіб, фактично непричетних до фінансово – господарської діяльності, низку фіктивних підприємств. На рахунки цих компаній підприємства перераховували безготівкові кошти у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), після чого вони конвертувались за допомогою чекових книжок у готівку та повертались вигодонабувачам за винятком 12-14%, які слугували грошовою винагородою за надані послуги.
Упродовж 2016-2018 років загальний обіг проконвертованих коштів склав близько 200 млн. грн.
На підставі ухвал суду проведено 14 обшуків в тіньовому офісному приміщенні центру, за адресами проживання учасників "конверту" та в їх автомобілях.
У результаті вилучено 14 печаток фіктивних компаній, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та бухгалтерські документи. Окрім того, накладено арешт на 1,2 млн. грн., що знаходяться на банківських рахунках підконтрольних підприємств та на ліміт з ПДВ на загальну суму 2,2 млн. грн.
Тривають слідчі дії.
Відкриті вакансії у фіскальній службі Запорізької області
Бажаєте розпочати кар'єру податківця – запрошуємо взяти участь у конкурсах на зайняття вакантних посад.
Зокрема, на сьогодні відкриті вакансії головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДФС у Запорізькій області у наступних підрозділах:
– юридичне управління;
– управління податків і зборів з юридичних осіб;
– управління податків і зборів з фізичних осіб;
– управління аудиту;
– управління погашення боргу;
– управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та в інших.
Для участі у конкурсах, окрім бажання претендентів, необхідні відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам, а також знання податкового, митного, бюджетного та іншого законодавства.
Умови оплати праці – відповідно до Закону України "Про державну службу".
Для отримання додаткової інформації можна звертатися до управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Запорізькій області за телефоном: (061) 219-05-62, адреса: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166.

Запорізькі підприємства забезпечили 1,3 мільярда гривень митних платежів
Митні платежі до державного бюджету від підприємств, які обслуговуються в Запорізькій митниці ДФС, за два місяці поточного року склали 1 мільярд 322,4 мільйона гривень. Рівень надходжень до відповідного періоду минулого року перевищено на 257,3 мільйона або на 24,2 відсотка.
Лише у лютому було перераховано 531,6 мільйона, що на 40 відсотків більше, ніж торік. Додатково бюджет отримав 152,3 мільйона.
Найбільші суми з початку року забезпечили промислові підприємства регіону. Податки і збори, що сплачуються з імпорту товарів для використання у виробничих процесах, у січні-лютому становили понад 77 відсотків. Майже 23 відсотки від загальних надходжень надійшло від суб'єктів невиробничих галузей.
Більш ніж 42 відсотки митних платежів припадає на розмитнення поставок машин, устаткування та транспорту, 24 відсотки – паливно-енергетичних товарів, 12 відсотків – металів та виробів з них, 9 відсотків – продовольчої та сільськогосподарської продукції, 7 відсотків – мінеральних продуктів, 5 відсотків – продукції хімічної промисловості.

Громадянин Туреччини намагався провезти до Запоріжжя пакет із забороненими препаратами
В понеділок, 5 березня, у Запорізькому аеропорті під час оформлення пасажирів рейсу "Стамбул-Запоріжжя" співробітники митниці виявили у громадянина Туреччини пакунок з препаратами, які містять прекурсорні речовини. У дорожній валізі турецького пасажира під особистими речами знаходився поліетиленовий пакет чорного кольору з ліками "TYLOLHOT" у кількості 36 саше, що містить 2,16 грам прекурсора "псевдоефедрин", та 60 пігулок медичного препарату "Ibucold", що також має у своєму складі прекурсор "псевдоефедрин" у кількості 1,8 грам. Псевдоефедрин віднесено до списку 1 таблиці ІV Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770. Довідка медичного закладу на даний препарат відсутня.
Таким чином, громадянин Туреччини вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, а саме перевозив медичні препарати, які обмежені до переміщення через митний кордон України способом, що утруднює виявлення таких товарів. Стосовно нього складено протокол, препарат тимчасово вилучено.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

ДФС України

До уваги платників ПДВ, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації
У зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, щодо перерахування суми бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді − грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону України від 24 червня  2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) ДФС повідомляє.
Для проведення розрахунків з товаровиробниками, щодо виплати сум бюджетної дотації, Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 "Інші спеціальні рахунки" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та доводить до відома ДФС інформацію про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом "Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції".
Виплата бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді – грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону № 1877, відповідно до пункту 16 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 83 виплачується товаровиробнику в наступному бюджетному році.
Звертаємо увагу що асигнування за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» перераховувались на небюджетний рахунок Мінагрополітики за кожний звітний період.
Станом на поточну дату ДФС не отримано інформацію про відкриття планових асигнувань за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» за результатами діяльності сільськогосподарських товаровиробників у листопаді – грудні 2017 року.
За детальною інформацією щодо виплати бюджетної дотації в поточному році пропонуємо звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За два місяці зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення через можливе порушення прав інтелектуальної власності
Протягом січня-лютого поточного року митниками зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.
За вказаний період порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
Загалом, станом на 28 лютого поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3645 об’єктів. З них 33 ­–  внесено з початку цього року.
Нагадаємо, що для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Доходи у розмірі понад 1 млн. грн. вже задекларували 742 особи
Станом на 01.03.2018 громадянами подано майже  75 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 8,1 млрд. грн., що на 2,1 млрд. грн., або на 37 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найактивніше свої доходи декларують громадяни у Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях та місті Києві.
Доходи у сумі понад 1 млн. грн., отримані протягом 2017 року, задекларували 742 особи. Це майже в два рази перевищує показник відповідного періоду минулого року. Найбільша кількість таких осіб обліковується по м. Києву – 291 особа, або 40 відсотків від загальної кількості.
За даними декларацій громадянами визначені податкові зобов’язання до сплати самостійно з податку на доходи фізичних осіб в сумі  191,4 млн. грн. та військового збору – 31,0 млн. грн.
Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 20 тис. громадян. Це майже на 5 тис. осіб, або на 28 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Задекларовано до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 42,2 млн.грн., що на 13,8 млн. грн., або на 49 відсотків більше, ніж за минулий рік.

Категории новостей: 

Добавить комментарий